Для ТЕБЯ - христианская газета

Совесть
Поэзия

Начало О нас Статьи Христианское творчество Форум Чат Каталог-рейтинг
Начало | Поиск | Статьи | Отзывы | Газета | Христианские стихи, проза, проповеди | WWW-рейтинг | Форум | Чат
 


 Новая рубрика "Статья в газету": напиши статью - получи гонорар!

Новости Христианского творчества в формате RSS 2.0 Все рубрики [авторы]: Проза [а] Поэзия [а] Для детей [а] Драматургия [а] -- Статья в газету!
Публицистика [а] Проповеди [а] Теология [а] Свидетельство [а] Крик души [а] - Конкурс!
Найти Авторам: правила | регистрация | вход

[ ! ]    версия для печати

Совесть


(для детей воскресной школы и христианских лагерей)

Она впервые шевельнулась в восемь лет
Тогда, с семьёй, мы жили на Кавказе.
Я помню очень яркий солнца свет
И кузов раскалён на чёрном ГАЗе.

Наш лагерь в Приэльбрусье был, в горах,
Побудка, горн, линейка и зарядка.
Мы умывались наспех, впопыхах
И шли на завтрак дружно по порядку.

В моём отряде девочка одна
Нашла на склоне гор прекрасный камень
От кварца иль слюды огнём горя,
Он весь сверкал различными цветами.
По форме дивно скручен был в спираль
Прекрасней камня глаз мой не видал.

Взор от него не в силах отвести
Я не сказала – Господи, прости,
Христа тогда ещё не знала я,
Что будет Он судьба и жизнь моя.

И в сердце, вдруг, родился страшный план –
Я этот камень никому не дам!
Перед отъездом украду его –
Девчонка не узнает ничего.

Всё удалось и камень вот, в руках,
Но от чего в сердечке дикий страх?
Я камнем насладиться не могу,
Да и куда я от себя сбегу?

Я девочку представила теперь,
Как отперла она ключом портфель
И начинает, бедная, рыдать.
Куда ж могла я камень подевать?

Тот камень моё сердце опалил
Потоки слёз из глаз моих излил
Им любоваться больше не могла
И навсегда его я погребла.

В тот год Бог мою совесть пробудил
И грех, для детских глаз моих открыл,
Хотя Христа ещё не знала я,
Что станет Он ходатай за меня.
Аминь.




Комментарий автора:
Совесть, это то, что заложено Богом в сердце каждого человека, приходящего в мир.Иногда мы её заглушаем, иногда затаптываем, но иногда она может сгореть и тогда говорят: О, это человек с прожжённой совестью. И чем раньше человек обратится к своему Создателю, через Иисуса Христа, тем меньше он повредит свою душу.

Об авторе все произведения автора >>>

Лариса Зуйкова, Рига Латвия
Живу в Риге, замужем, имею двоих детей,обратилась к Господу в сорок лет - в 1993году, после чего Господь позволил мне прославлять Его стихами.
"Верно слово: если мы с Ним умерли,то с Ним и оживём;
Если терпим, то с Ним и царствовать будем; если отречёмся, и Он отречётся от нас.
Если мы неверны, то Он пребывает верен; ибо Себя отречься не может".
Тим.2,11-13
e-mail автора: larisazuikova@inbox.lv
сайт автора: личная страница

 
Прочитано 8877 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 4,33
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы, замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Отзывы читателей об этой статье Написать отзыв Форум
Марина 2007-12-01 13:03:44
Да, Лариса, у каждого из нас есть в жизни события, которые сейчас, уже будучи верующими, мы хотели бы навсегда вычеркнуть из жизни. Стих назидателен. Спасибо.
 Комментарий автора:
Это ст-е хорошо читать подросткам, в христианских лагерях, у костра при близком душевном общении, побуждая их открывать пред Господом свои сердца.
Спасибо за отзыв. Не пропадай.

Валентина Прокофьева 2008-01-18 09:24:38
Знакомое чувство.
Слава Богу, что Он смывает любой грех и делает нашу совесть опять чистой.
 Комментарий автора:
Адамова природа исправлению не подлежит, она должна умереть и это делает Иисус, если мы об этом Его просим.

читайте в разделе Поэзия обратите внимание

Упаси меня, Господи! - Михаил Потылицын

Друзьям. - Курганская Надежда

миллион стариков - Михаил Панферов

>>> Все произведения раздела Поэзия >>>

Поэзия :
Меня манит подоконник - ПуритАночка
А у вас не бывает такого чувства? :)

Для детей :
Ханука та Різдво. - Левицька Галина
Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки. 2 Дія Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів. Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза. 1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину? Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса! 1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)? Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе! Виходять Матітьягу та Маккабі Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові... Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння... 1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям... Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі! Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися: Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!» Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі! Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору. Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу. Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів. Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива. Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла! Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.

Поэзия :
о войне - Пухов Борис

 
Назад | Христианское творчество: все разделы | Раздел Поэзия
www.4orU.org - (c) Христианская газета Для ТЕБЯ 1998-2012 - ed@foru.ru, тел.: +38 068 478 92 77
  Каталог христианских сайтов Для ТЕБЯ


Рамочка.ру - лучшее средство опубликовать фотки в сети!

Надежный хостинг: CPanel + php5 + MySQL5 от $1.95 Hosting




Маранафа - Библия, каталог сайтов, христианский чат, форум