Представьте себе, что вам нужно принять непопулярное решение в качестве главы какого-нибудь государства. К примеру, вам нужно начать войну против соседнего государства. Но как это сделать так, чтобы не поколебать ни в ком уверенности в том, что вы самый ярый сторонник и приверженец мира?
Вот вам методика такого решения.
Для этого нужно перед началом войны уехать из страны, к примеру в Париж, на встречу глав государств, и там, в Париже, сделать широко разрекламированное заявление для прессы о том, что вы являетесь самым большим сторонником мира и никогда не пойдёте на войну с соседним государством.
В то же время тайно, что называется - под сукном, дать указание своим воякам устроить провокацию в том самом государстве, с которым вы собираетесь воевать. Ну, например послать свой спецназ прямо в логово врага с тем, чтобы его обнаружили, и начали войну против вашего государства.
Когда спецназ сделал свое дело и обстрелы вашего государства уже начались, надо громко прервать свой мирный визит в Париж по внезапно открывшимся обстоятельствам, вернуться в страну и провести заседание военного кабинета, где придется принять очень трудное и вымученное решение о том, что не ответить на агрессию соседнего государства вы просто не имеете права, что вас вынуждают начать вернее продолжить войну с вашим противником.
Ну разумеется, поскольку вы большой Миротворец, то вы не будете вести войну до победного конца. Вы ограничитесь разрушением инфраструктуры террора и некоторым количеством жертв с обеих сторон. И на этом закончите свою маленькую победоносную войну. Ведь надо же чтобы сохранился противник и для последующих войн. А как иначе вы оправдаете огромные бюджетные средства, которые вы тратите на оборону?
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
